Квартири, які перестали користуватися попитом у покупців

Опубликованно 02.09.2018 00:02

У боротьбі за покупця девелоперам доводиться експериментувати: шукати і пропонувати нові формати житла та концептуальні рішення. Але деякі концепції з часом втрачають актуальність, особливо в періоди криз. На ринку немає форматів, які б начисто зникли з продуктової лінійки — все-таки в Москві великий вибір квартир на будь-який смак. Але деякі з них стали нішевим продуктом.

Експерти столичного ринку нерухомості розповіли про те, які формати житла деякий час тому були в тренді, але так і не стали цікаві масовому споживачеві.

Фото: Serguei Fomine/Global Look Press

Квартири в малоповерхових заміських будинках

Приблизно з 2010 року в близькому і середньому Підмосков'ї активно зводилися квартирні малоповерхові житлові будинки (МЗ). Новий формат спочатку припав до душі покупцям — багато в чому через привабливих цін. Пропозиція зростала: за даними аналітиків «Інком-Нерухомості», за п'ять років кількість квартир в малоповерхових будинках, що знаходяться у продажу, збільшилася на 26% — з 6,9 тис. до 8,7 тис. лотів.

«Коли на ринку заміської нерухомості з'явилися проекти з МЗ, вони привернули увагу покупців тим, що пропонували комфортне житло по невисокій вартості, можна сказати, бізнес за ціною економа», — розповідає керівник аналітичного центру компанії «Інком-Нерухомість» Дмитро Таганов. — Потім цінник почав зростати, що стала негативно впливати на попит. Люди виявилися не готові переплачувати за нішевий продукт».

Він пояснив, що у малоповерхівок є свої мінуси: наприклад, в них відсутні ліфти і сміттєпроводи, а також МЖД зазвичай поступається великим житловим комплексам в плані інфраструктури. При цьому квартири тут купують в основному для постійного проживання і в якості сезонного житла беруть вкрай рідко.

«В цей сегмент активно йшли девелопери без великого досвіду (це було пов'язано з спрощеним ходом проходження експертизи). — відзначає керівник аналітичного центру ЦІАН Олексій Попов. — Незважаючи на відносно доступні ціни, темпи продажів у більшості об'єктів були невисокі, що в ряді випадків призвело до зриву термінів і заморожування проектів. До того ж по співвідношенню ціни і розташування об'єкти виявилися не так цікаві покупцеві, як на це розраховували. Більшість з них розташовані поза зоною комфортного транспортної доступності».

Найдешевші пропозиції давно пішли з ринку, відзначають аналітики «Інком-Нерухомості». І тепер малоэтажкой цікавляться не ті, хто хоче заощадити, а ті, кому цікавий сам формат життя за містом, на природі, але в квартирі.

Фото: Kimberly P. Mitchell|Global Look Press

Квартири великих площ

Ще десять років тому квартири величезного метражу (від 100 кв. м) не були рідкістю на ринку житла. За словами керуючого партнера компанії «Метриум» Марії Литинецкой, особливість забудовників того часу — гігантоманія: вони проектували квартири за принципом «чим більше квадратних метрів, тим краще». Особливо це було характерно для дорогої нерухомості, де площа квартири була своєрідним підтвердженням статусу та рівня достатку власника.

«Сьогодні трикімнатна квартира від 200 кв. м викликає, скоріше, здивування, причому навіть в елітному класі, не кажучи вже про масовому сегменті, — зазначає вона. — Покупці раціонально підходять до вибору житла, крім потенційно невикористовувані простору, домашні кінозали, шубохранилища, кімнати для персоналу і так далі. Як наслідок, девелопери стали пропонувати більш компактні квартири».

За даними «Метриума», тенденція зменшення площ торкнулася абсолютно всіх класів житла. Наприклад, у масовому сегменті в середині 2014 року мінімальна площа становила 29,50 кв.м, сьогодні — 18,7 кв. м. В класах преміум і елітному мінімальна площа знизилася з 32,8 до 30,3 кв. м.

Фото: Erik Lesser|Global Look Press

Квартири нестандартної форми

Деякий час тому на ринку часто з'являлися квартири з нестандартним плануванням і трикутними або п'ятикутними кімнатами. Як пояснює Марія Литинецкая, це траплялося в проектах, для яких спочатку малювалися фасади і тільки потім проектувальники вписували планування. Не завжди це вдавалося зробити вдало, в результаті чого в квартирі з'являлися вітальні або спальні нестандартної форми або з несучими колонами в середині кімнати.

«Оскільки конкуренція на первинному ринку в той час була невисокою, покупці готові були купувати і подібні варіанти, — каже експерт. — Сьогодні девелопери йдуть від зворотного: спочатку створюється квартирография і тільки потім — фасадна частина. Покупці здебільшого не готові витрачати час і гроші на замовлення спеціальної меблів, а також на послуги дизайнера. Зараз в пріоритеті прямокутні чи наближені до квадрату приміщення, в яких можна розмістити стандартну меблі».

Фото: Erik Lesser|Global Look Press

Лофт-апартаменти

Формат лофт-апартаментів став активно виводитися на ринок на початку 2010-х років, коли в житло стали переформатувати колишні промислові та адміністративні будівлі.

«Ці проекти реалізовувалися по безлічі схем (преддоговоры, договори інвестування тощо), але абсолютна більшість з них не захищали покупців від зривів термінів, — розповів Олександр Попов. — У результаті деякі проекти залишилися недобудованими, а експозиція лотів в ряді комплексів у валюті фактично зупинила продажу в 2015 році».

Все це призвело до зниження інтересу потенційних покупців до лофтам на користь більш передбачуваних проектів житлових комплексів бізнес-класу, де в останні роки вийшло багато проектів з привабливими цінами, зазначає експерт.

Фото: Alejandro Mezza|Global Look Press

Студії

Під час кризи значно зросла популярність квартир-студій. Зараз попит на маленькі квартири помітно знизився, причому як в Підмосков'ї, так і в Москві, відзначають експерти. У столичному регіоні падає інтерес до малогабаритному житла: частка невеликих студій на ринку новобудов Старої Москви сьогодні становить не більше 4%.

«Справа в тому, що сьогодні більшість угод на первинному ринку Москви відбувається із залученням іпотеки. Ставки за іпотечними кредитами в даний час знаходяться на досить низькому рівні (в середньому 9,5%). Тому покупці воліють оформити іпотеку на повноцінну квартиру, а не на студію», — пояснює генеральний директор компанії «Міель-Новобудови» Наталія Шаталіна.

Однак, за спостереженнями експертів, у серпні зріс попит на студії з оздобленням, що пов'язано з наближенням навчальним роком — найчастіше студії купуються батьками для старших дітей-студентів.

Категория: Недвижимость