День в історії: Поява поп-корну та Запорізька бібліотека

Опубликованно 14.02.2019 00:18

День народження повітряної кукурудзи

Попкорн – "повітряна кукурудза" – відомий всім. Хто і коли вперше помітив дивне властивість попкорну вибухати від високої температури, невідомо. Швидше за все, давня людина дізнався це під час пожежі.

При сприятливих умовах зерна кукурудзи можуть зберігатися дуже довго. Свідченням цього є зерна, знайдені в похованнях в Перу. Їх вік перевищує тисячу років, тим не менш, багато хто з них хоч зараз можна використовувати для приготування повітряної кукурудзи". А крім зерен кукурудзи, у розкопках знаходили і судини для приготування попкорну. Вони в стародавні часи робилися із стеатиту, глини і металу і були різних розмірів.

Ще на початку 16 століття корінне населення Мексики тоді використовувало попкорн - і не тільки в якості їжі, але і у вигляді прикрас для волосся і намист. А європейці дізналися попкорн лише в 1630 році.

22 січня цього року англійські колоністи в Південній Америці прийняли в дар від індіанського вождя Кводекуайна мішок попкорну.

Лише через два століття Чарлі Критоз винайшов "Поппер" – машину для попкорну. До речі, винаходу мікрохвильових печей посприяв і попкорн. При впливі на сирі зерна мікрохвильового випромінювання в 1945 році Персі Спенсер побачив, що вони "вибухають" як від звичайного нагрівання на вогні. І згодом запатентував нову технологію.

Відкриття Запорізької бібліотеки

Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека (ЗОУНБ) належить до провідних бібліотек Запорізької області. Заснована 22 січня 1904 року.

Бібліотечний фонд становить 1 млн 484 тис. од. Загальна площа книгосховища — 4700 м2. Кількість місць для користувачів — 800.

Серед раритетів бібліотеки — «Наказъ комиссіи про составленіи проекту новаго уложенія» (Москва, 1767), «М?дныя гроші въ Россіи 1656-1663. Грошові знаки въ Швеціи 1716-1719» А. Брікнера (1868), «Фаустъ» В. Гете (1889; обидва — С.-Петербург) прижиттєві видання зібрань творів Д. Григоровича, Н. Лєскова, О. Островського, Л. Толстого, А. Чехова; рідкісні видання творів місцевих друку: «Л?топись событій Самоила Величка» (К., 1848), «Отчетъ Александровскаго міського общественнаго Управленія за 1900 весну» (Александровскъ, 1901); колекція друкованих матеріалів краєзнавців Ст. Фоменко, Л. Адельберга (186 копій карт Катеринославської губернії, Олександрівська, Дніпра, Азовського моря та 25 машинописних книг з історії краю).

З отриманням Запоріжжям статусу центру новоутвореної Запорізької області, бібліотека стала обласною. Під час Другої світової війни книжковий фонд і приміщення бібліотеки було повністю знищено. У 1943 році вона відновила роботу після звільнення міста. 4 тисячі книг було зібрано серед населення і витягнуто з-під руїн. У 1966-му отримала статус і найменування наукової бібліотеки. У 1977 — завершено будівництво нового приміщення.

День народження Ландау

Лев Давидович Ландау народився 22 січня 1908 року в Баку. Його батько був інженером-нафтовиком, а мати — учителем природознавства в школі.

У 14 років Лев закінчив школу і поступив в Бакинський університет, де навчався на двох факультетах одночасно: фізико-математичному і хімічному. Потім вступив до аспірантури, навчався в Німеччині та Данії у Нільса Бора, в Англії і Швейцарії.

З 1937 року і до кінця своїх днів Лев Ландау працював в Інституті фізичних проблем АН СРСР, керував теоретичним відділом. Його залучали багато проблем теоретичної фізики. Він вивчав походження енергії зірок, дисперсію звуку, надпровідність, магнітні властивості матеріалів, властивості рідкого гелію. Написав «Курс теоретичної фізики» у співавторстві з Е. М. Лівшицем.

У 1938 році Ландау був заарештований за розповсюдження антисталінської листівки, рік провів у в'язниці і був випущений на поруки на прохання Петра Капіци. Від своїх учнів Ландау вимагав широких знань з теоретичної фізики. Його учнями могли вважатися ті, хто здавав 9 іспитів з певних предметів, так званий теоретичний мінімум Ландау. Незважаючи на велику кількість бажаючих, це вдалося зробити лише 40 вченим.

У 1962 році Ландау потрапив в автокатастрофу, і довгий час його життя висіло на волосині. Але його вдалося врятувати завдяки допомозі вчених багатьох країн світу. Він прожив після катастрофи декілька років, поступово відновлюючись.

Помер Лев Давидович Ландау 1 квітня 1968 року в Москві. Наукова спадщина Ландау настільки велике і різноманітне, що навіть важко собі уявити, як міг встигнути це зробити одна людина за таке коротке життя.

Нагадаємо, днем раніше ми згадували першу атомну підводний човен і народження Браунінга.

Хочете знати важливі та актуальні новини раніше за всіх? Підписуйтесь на сторінку Bigmir)net на Facebook: facebook.com/bigmir.net.

Категория: Новости