П'ять років продуктовому ембарго: як воно вплинуло на ринок нерухомості


Опубликованно 08.10.2019 00:10

П'ять років продуктовому ембарго: як воно вплинуло на ринок нерухомості

У 2014 році Володимир Путін підписав указ про введення в Росії продуктового ембарго відносно ряду країн, в тому числі членів Європейського союзу, США, Канади, Австралії, Норвегії. Імпорт багатьох продуктів харчування (сири, хамон, морепродукти та ін) з цих країн виявився під забороною — Росія відповіла на західні санкції після приєднання Криму. На початку літа 2019 року президент продовжив продуктове ембарго до 31 грудня 2020 року.

Розповідаємо, як дія продэмбарго вплинула на розвиток торгівлі та ринку нерухомості (виявляється, такий взаємозв'язок існує).

Аграрна галузь виявилася головним бенефіціаром введених п'ять років тому контрсанкций: позначилася не тільки догляд зарубіжних конкурентів, але і держпідтримка галузі. В результаті, за даними Мінекономрозвитку, сільгоспвиробництво в січні-листопаді 2015 року зросла на 2,9% на тлі зниження ВВП за той же період на 3,8%. Влади називають головним наслідком введення ембарго зростання сільськогосподарського виробництва, а також зниження залежності від агропродовольчого імпорту.

Ринки замість гіпермаркетів

Ембарго зробило свій вплив швидше на асортимент товарів, чим на формування нових форматів ритейлу, оскільки вони розвиваються в більшій мірі під впливом світових трендів і трансформації споживчого поведінки, вважає директор департаменту торговельної нерухомості компанії Knight Frank Євгена Хакбердиева. Після відходу з Росії міжнародних брендів і компаній девелопери почали інвестувати в розвиток своїх проектів, намагаючись зробити їх цікавими, адже попиту з боку готових орендарів не було. У свою чергу, ритейлери почали відповідати ринку і підлаштовувати формати під нові реалії. Однак на даний момент це радше поодинокі випадки, які не перетворилися в мережі ні у одного з ритейлерів, додає Хакбердиева.

Усачевский ринок у Москві (Фото: Антон Новодережкин/ТАСС)

У 2014 році в Москві відкрився перший фуд-хол сучасного формату Food Market 21, а зараз діють вже 27 фуд-холів з орендопридатною площею 44 тис. кв. м. У більшості концепцій переважно використовуються якісні компоненти вітчизняного виробництва, зазначають в компанії Colliers International. Російські фермерські господарства активно освоюють сучасні ринки і гастромаркеты, що відкриваються в Москві після реконструкції старих ринків, і збільшують поставки продукції в магазини здорового харчування.

Наприклад, продуктова мережа «ВкусВилл» за останні п'ять років відкрила близько 600 магазинів в 19 містах Росії, реалізує товари в магазинах «Качкодзьоб» і «Перехрестя» і навіть потіснила одяг знаменитих модельєрів у найбільшому російському онлайн-магазині Wildberries, раніше орієнтованому виключно на непродовольчі товари. Зараз мережа оперує більш ніж 900 магазинами і активно розвиває нові формати, в тому числі в онлайн-сегменті (попереднє замовлення і самовивіз (click & collect), а також вендингові автомати і кіоски.

LavkaLavka за той же період часу відкрила близько десяти нових магазинів в Москві і стала впізнаваним брендом. Головним чином — за рахунок залучення великої кількості ентузіастів здорового харчування і постачання продукції під своїм брендом у великі офлайн і онлайн-мережі (Ozon, «Качкодзьоб» та інші), відзначають в Colliers International.

Перевага таких торгових майданчиків перед великими мережами полягає в першу чергу в унікальній продуктової лінійки та пошуку оптимальної локації для своєї цільової аудиторії. Однак ці переваги складно утримати в умовах адміністративних обмежень за асортиментом, говорить керівник відділу досліджень компанії JLL Владислав Фадєєв.

На території фудмолла «Депо. Москва» в колишньому будинку Міуського трамвайного депо (Фото: Василь Кузьмиченок/ТАСС)

Введення продуктового ембарго посилило всі ті тенденції, які вже встигли скластися в сучасному російському ритейлі, упевнений керівник департаменту досліджень і аналітики по Східній Європі Cushman & Wakefield Денис Соколов. В якості прикладу він наводить формат гіпермаркету, який у всьому світі втрачає свою привабливість, поступаючись місцем магазинах біля дому і точок громадського харчування.

«У Росії цей процес помітно підштовхнуло введення продуктового ембарго, тому що у нас імпортні продукти з обігу займали близько 10-15% усієї виручки ритейлерів. Але вони давали не менше 40-45% асортименту. Саме тому після введення ембарго у нас не сильно впала кількість продаваних продуктів, але різко скоротився асортимент. А сучасний гіпермаркет — це приблизно 30-40 тис. різних одиниць товарів, супермаркет — близько 10-20 тис. Гіпермаркетам стало нічим наповнювати полиці, як формат він втратив сенс і перетворився в супермаркет, супермаркет перетворився в дискаунтер і так далі. Таким чином, всі формати зробили крок назад», — вважає Соколов.

Динаміка мережевих брендів продуктів харчування, що розвиваються у форматі приміщень street retail

1-е півріччя 2015р. 1-е півріччя 2019г. Здорове харчування/фермерські продукти Кількість мережевих брендів, од. 4 7 Кількість торгових точок, од. 209 714 Зростання числа торговельних точок - 3,4 Супермаркет/міні-маркет Кількість мережевих брендів, од. 22 28 Кількість торгових точок, од. 1639 3761 Зростання числа торговельних точок - 2,3 РАЗОМ Кількість мережевих брендів, од. 48 35 Всього торговельних точок 2546 4566 Зростання числа торговельних точок - 1,8

Таблиця: Knight Frank

Фермери — нова еліта

Головними бенефіціарами введення продуктового ембарго стали власники великих і середніх агрокомплексів, а також приватні фермери. Останні регулярно потрапляють у традиційний список покупців дорогої нерухомості Московського регіону — поряд з чиновниками, банкірами, підприємцями, представниками держкорпорацій.

«Мабуть, такий надій у них на землі, що вони розуміють, що куди ці гроші зараз треба швиденько прилаштовувати. Ми це реально бачимо на своїх проектах», — говорив у вересні 2014 року керівник девелоперської компанії Дмитро Котровскій. За його словами, фермери тоді стали частіше розглядати і купувати ті проекти, які раніше не могли собі дозволити.

Про цю ж тенденції в 2016 році в інтерв'ю «РБК-Нерухомості» говорила керуючий партнер компанії Blackwood Марія Котова. «Представники агробізнесу теж з'явилися на ринку елітного житла півтора року тому. Однак вони радше воліють заміську нерухомість — на традиційній Рубльовці і бізнес-преміальної Новій Ризі. Ці люди і в Москві хочуть жити на своїй землі», — зазначила експерт.

«Серед наших покупців є представники агробізнесу, в тому числі вертикально інтегрованих агрохолдингів, — погоджується керуючий партнер компанії Savills у Росії Дмитро Халін. — Вони, на відміну від фермерів, можуть жити на відстані від місця розташування свого бізнесу і в тому числі в Москві, купивши тут квартиру. Такі покупці укладали досить великі угоди, проте небагато — в середньому дві-три з 100».



Категория: Недвижимость